- посвітити
- [посв'іти/тие]
-в'ічу/, поусв'і/тиеш: нак. -в'іти/, -в'іт'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
посвітити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
посвітити — свічу/, сві/тиш, док. 1) неперех. Світити, випромінювати світло якийсь час. 2) кому і без додатка, неперех. Показуючи дорогу або допомагаючи в роботі тощо, спрямувати світло в потрібному напрямі. 3) перех. Засвітити ліхтарі, свічки і т. ін. у… … Український тлумачний словник
посвічувати — ую, уєш, недок., розм. Неяскраво світити або світитися. || чим. Виблискувати час від часу. || чим, рідко. Те саме, що присвічувати … Український тлумачний словник